Голодомор
Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка...
А це ж було... І ніде правди діти,
Що заподіяли цю смерть більшовики.
Дорослі мерли, старики і діти —
Це геноцид кривавої руки.
Щоб наш народ нескорений здолати,
Що прагнув волі і в борні стояв.
Його рішили в чорнозем загнати,
Щоб голову вже більше не підняв.
Вмирали сім’ї, вимирали села...
Бо все забрали, що народ зростив.
Статистика доволі невесела...
Мільйони більшовицький кат згубив.
А ті, хто вижив, будуть пам’ятати,
Як голодом морили чесний люд.
Бо ж пам’ять у народу не забрати...
Й не знищити, не змити, наче бруд.
Вона передалась нам генетично,
Й живе у нас завжди з маленьких літ.
І буде жити в Україні вічно,
То ж хай про це почує цілий світ!
Надія Красоткіна
МАДОННАМ 33-го
ВідповістиВидалитиКрізь біль років
пече мене голодомор:
Я чую голоси,
що й досі хліба просять.
Я бачу очі,
які дивляться з докором:
«За що,
скажи, за що
ці дітки помирати
мусять?!»
* *
О, матері,
мадонни всіх народів і епох,
Ви завжди
у красі своїй
високій
Із немовлятком на руках
удвох
Звеличували світ,
його життя і спокій!
Що ж стало з Вами
в той смертельний рік?
У тридцять другий?
Тридцять третій
поспіль?
Чом захистить не зміг
ні чоловік,
ні Бог,
ні партія,
хоч хліба було досить?!
Чиє прокляття
обпалило Вас?
Чому його заручниками
стали?
Де ж був тоді братерський
пролетарський клас?
Невже не знав,
не бачив,
що зробив у селах
Сталін?!
* *
Хто дасть нам відповідь,
чому і до сих пір
Ми мовчки йдем,
ковтнувши біль і сором?!
Крізь біль років
пече мене Голодомор...
Крізь біль віків
пектиме нас докором...
22.11.2003. Наталя Нестеренко
https://docs.google.com/presentation/d/1L35p_RxLFteC6bmprdheV6tWAV9oJnej_xEg_vp6T_4/edit#slide=id.p34