Науково-методична проблема:«Проектування як особливий різновид організації сучасного навчально-виховного процесу, наукової та практичної діяльності на уроках історії та правознавства»


четвер, 14 грудня 2017 р.

Вітаємо!

Результат пошуку зображень за запитом "турнірі юних правознавців"
      Команда “Праволюби” Матвіївського ЗНВК “Всесвіт” (вительЗаяцьЛ.В.) стала переможцем (ІІ місце) в ІV обласному  турнірі  юних правознавців,  який був організований спільно із Координаційною радою молодих юристів при Головному територіальному управлінні юстиції у Запорізькій області і відбувся на базі державного вищого навчальногозакладу “Запорізький національний університет” Міністерства освіти і науки України.
   Турнір проводився з метою підвищення загального рівня правової освіти, формування у громадян поваги до права, популяризації правових знань серед учнівської молоді та правового виховання школярів.
Результат пошуку зображень за запитом "турнірі юних правознавців"

вівторок, 5 грудня 2017 р.

Вітаємо!

Колегу, Кошкідько Наталію Михайлівну З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
Букеты цветов Анимашки, анимационные картинки с кодами для дневников и блогов
Нехай з рідного порога
Завжди йде легка дорога.
Хай життя барвінком в'ється,
Доля щиро усміхнеться!
Хай радість приходить до вашого дому,
Розвіє негоду, тривоги і втому,
Бажаєм прожити у силі й здоровї
Ще многії літа! Щасливої долі!

субота, 25 листопада 2017 р.

День пам’яті жертв Голодомору



ГОЛОДОМОР НЕ ЗЛАМАВ


«Україну можемо втратити!» — писав переляканий Сталін влітку 1932 року. Він боявся втратити Україну як ресурс, без якого побудова могутньої індустріальної імперії, здатної завоювати світ, залишалася б тільки мрією.

Щоб не втратити, він вирішив стратити Україну. Стратити як уособлення всього, що ненавидів диктатор — свободи, самодостатності, культурної унікальності. Попри інформаційну блокаду, яка приховувала злочин, — це була публічна страта. Про неї знали приречені на загибель, знали в межах Сталінової імперії, переповідаючи пошепки жахливі подробиці. Про неї керівництву своїх держав доповідали закордонні розвідники та дипломати, писали відважні журналісти у світових медіа.

Вбивство цілого народу без війни у мирний час мало залякати інших, засвідчити всемогутність і безкарність «вождя народів». Голод обраний як зброя геноциду дав Сталіну можливість не лише забрати життя у мільйонів українців, але вбити тих із них, хто пережили масове вбивство.

 Вбити їх як українців: ті, хто вижили, добровільно позбавлялися власної мови, культури, традицій, переплавлювалися у безликий «совєтський народ». Вбити їх як людей: перетворити в істот, позбавлених почуття гідності, понизити до рівня тваринного існування, а згодом вмонтувати в якості гвинтиків у тоталітарну машину. Тому результатом Голодомору стали не лише мільйони вбитих та опустілі українські домівки, але й спустошені душі тих, хто пережив 1933-й.

Люди боялися згадувати жахи, свідками яких стали. Боялися не лише тому, що очікувало покарання. Їм боляче було пригадувати себе інших, тих, якими вони були до 1932-го. Боляче було гадати, якими б вони стали, якби не Голодомор, що назавжди поламав їхні життя, позбавив можливості бути собою.

Але геноцид зламав не усіх. Серед тих, хто вижили фізично, були й такі, хто не дав знищити себе духовно. Попри те, що вони, як й інші, бачили жахіття голодної смерті рідних та близьких, самі заглядали їй у вічі, відчували, як впевнено тваринне єство може наповнювати людську істоту. Голодомор не зламав їх, не змусив зрадити своє індивідуальне та національне «я».

Згодом вони зуміли реалізувати себе, попри травму пережитого у 1932-1933-му, і всупереч несприятливим обставинам радянської дійсності наступних років. Вони стали художниками, письменниками, досягли успіхів у науці й техніці.

Вони не забували про Голодомор, але ця пам'ять не стримувала їх розвиток, а робила  сильнішими. Ці чоловіки та жінки знали, що  живуть не лише за себе, але й за мільйони інших, вбитих фізично чи духовно. Знали, що несуть у собі унікальну культуру, яку мають врятувати, щоб зберегти різноманітність світу.

Завдяки їм Сталін програв — Голодомор не зламав України.

Після десятиліть нищення вона звелася на ноги і в 1991-му поставила крапку в історії створеної ним імперії. І нині Україна впевнено зупиняє спроби відродити цю імперію. Впевнено захищає рубежі свободи — свободи власної, свободи Європи.

Бо ми народ, який не зламали геноцидом.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

ВІДЕОРОЛИКИ У РАМКАХ ПРОЕКТУ "НЕЗЛАМНІ"

Вітаємо!

Колегу, Шпитальову Ольгу Іванівну  З ЮВІЛЕЄМ
Розы Анимашки, анимационные картинки с кодами для дневников и блогов
За роком рік життя невпинно лине,
Дарує весен веселкоий час.
У цю прекрасну ювілейну днину
Вітання щирі Ви прийміть від нас.
Хай доля шле добро і щастя,
Міцне здоров’я, море благ земних,
А щедрі дні, мов рушники квітчасті,
Нехай ще довго стеляться до ніг.
Добробуту та щирої любові!

вівторок, 21 листопада 2017 р.

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи

Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.
За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.
21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції. Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до  авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
Майдан-Історія в школі
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися  позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії,  очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького  комуністичного минулого.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року чинний Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
(за матеріалами інтернет-видання «Історія в школі»)

четвер, 9 листопада 2017 р.

9 листопада - День української писемності та мови>
Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

З нагоди цього свята пропонуємо дізнатися або пригадати цікаві факти про нашу мову. 

  • Українська мова – єдина державна мова в Україні. Статус офіційної або близької до офіційної вона має в багатьох державах світу: Молдові, Сербії, Румунії, Словаччині, Польщі та ін. Історична довідка: державною українська мова була у Великому князівстві Литовському (XIV-XVI ст.).
  • Українська мова – одна з наймилозвучніших мов світу. 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю. На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії, де головними критеріями оцінки були евфонічна система мови, її мелодійність і милозвучність, українську мову було названо другою після італійської. 
  • Українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі, за кількістю носіїв вона посідає, за різними даними, 26 або 32 місце у світі.
  • Найближчими до української мови за лексичними ознаками є білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%) мови. Російська мова на четвертому місці (62%). У фонетиці  і граматиці найбільше спільних рис – від 22 до 29 – українська мова має з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, з російською - 11.
  • Сучасна українська мова нараховує близько 256 тисяч слів.
  • На відміну від інших східнослов’янських мов, в українській мові є кличний відмінок.
  • Найбільш уживаною літерою в українській мові є літера п; на цю букву також починається найбільша кількість слів. Найменше слів з літерою ф.
  • Найбільше синонімів має слово «бити» - 45.
  • Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» – «вороженьки».
  • Найдовшим словом в українській мові є слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками). У цьому слові є 30 літер.


Любімо і шануймо українську мову – одну із наймилозвучніших, найбагатших, найпоширеніших і найкращих мов у світі!

пʼятниця, 3 листопада 2017 р.

Вітаємо!

Колегу, Аносову Валентину Миколаївну  З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
Букеты цветов Анимашки, анимационные картинки с кодами для дневников и блогов
Хай радість приходить до вашого дому,
Розвіє негоду, тривоги і втому,
Бажаєм прожити у силі й здоровї
Ще многії літа! Щасливої долі!