Науково-методична проблема:«Проектування як особливий різновид організації сучасного навчально-виховного процесу, наукової та практичної діяльності на уроках історії та правознавства»
30 років тому, в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року, у мордовському таборі Кучино було вбито одного з найвидатніших поетів XX століття Василя Стуса. Віршів, які він писав у таборі, адміністрація родині не повернула. Їх не знайдено й досі.
Загибель Стуса відбулася на території ВС-389/36 у селищі Кучино нинішньої Пермської області Росії у ніч на 4 вересня 1985 року. Був похований також у Росії, проте у 1989 році Стуса перепоховали на Байковому кладовищі у Києві.
Поет загинув під час другого ув’язнення. Вперше його засудили у 1972 році за «антирадянську діяльність», удруге — у 1980.
На другому процесі адвокатом Стуса призначили Віктора Медведчука, незважаючи на заяви Стуса про бажання відмовитися від його послуг.
З 1995 року на території колишньої колонії «Пермь-36», де загинув Стус, існував Музей політичних репресій у Радянському Союзі. Однак у 2014 році стало відомо, що влада Росії припинила фінансування закладу, а музей з березня того року закритий для відвідувачів.