Науково-методична проблема:«Проектування як особливий різновид організації сучасного навчально-виховного процесу, наукової та практичної діяльності на уроках історії та правознавства»


пʼятницю, 28 квітня 2017 р.

70-І РОКОВИНИ ПРИМУСОВОЇ ДЕПОРТАЦІЇ УКРАЇНЦІВ

28 квітня, 70 років тому, розпочалась акція “Вісла” - військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.
 Для  поширення коректної інформації про цю трагедію, команда Українського інституту національної пам’яті підготувала тематичні інформаційні матеріли, а також інфографіку, спільно з Українським кризовим медіа центром.
Нагадаємо, що науковці та громадські діячі звернулися до Верховної Ради України та Сейму Республіки Польща з  проханням засудити акцію «Вісла» як злочин польського комуністичного режиму. Звернення було ухвалене у ході круглого столу «Акція «Вісла» – злочин польського комуністичного режиму», що відбувся у Києві 20 квітня. Повний текст звернення – за посиланням.

Також з 27 квітня у Національному музеї історії України працює виставка «Втрачений час» за участі представники уряду, керівники Українського інституту національної пам’яті, Тернопільської ОДА та Національного музею історії України.

Мовою чисел:
Три етапи акції “Вісла”:
  • 28 квітня – кінець травня – депортовано українців з Сяноцького, Ліського, Перемишльського, Ясельського, Кросненського, Горлицького, Бжозувського і частково Любачівського повітів;
  • червень – “зачистка” Любачівського, Ярославського і Томашув-Любельського, Горлицького, Новосонцького і Новотарзького повітів;
  • жовтень – виловлювання українців, які втікали під час перевезень або самостійно поверталися на попереднє місце проживання, відхід загонів УПА із Закерзоння.
 19500 квадратних кілометрів охоплювала територія, з якої були виселені українці.
 137–150 тисяч  українців і членів змішаних сімей переміщено із 22 повітів, що входили до складу воєводств, і розселено у 71 повіті 9 північно-західних воєводств.
 357 бойових акцій провела оперативна група "Вісла" з квітня до липня 1947 року. Ліквідовано 1509 повстанців, знищено 1178 бункерів і криївок, заарештовано майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні.
 3936 осіб, підозрюваних у співпраці з УПА, було ув’язнено в концтаборі Явожно. З них: 823 жінки, 27 священників. Внаслідок катувань загинуло близько 200 бранців.
 Не ближче 50 кілометрів від сухопутного, 30 кілометрів – від морського кордонів, 30 кілометрів від воєводських міст – такими були межі територій, де дозволили селитися українцям.
 В цілому,  понад 700 000 українців позбавили домівок і права жити на рідній землі комуністичні режими Польщі та СРСР у 1944-1951 рр.

понеділок, 24 квітня 2017 р.

УВАГА!!! Змінено завдання конкурсу ВІДУН!

Завдання конкурсу змінено на відповідні завдання обласного етапу, що були розміщені на сайті Центру туризму і краєзнавства! Ознайомитись з ними можна за посиланням: ВІДУН 2017

суботу, 22 квітня 2017 р.

четвер, 20 квітня 2017 р.

Вітаємо!

Колегу, Криворучка Володимира Олександровича з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
Цветы Анимашки, анимационные картинки с кодами для дневников и блогов
Нехай літа не стануть тягарем,
Нехай душі не вигасне зірниця,
Хай повниться до краю день за днем
Добра і щастя золота криниця.
Нехай життя наснаги додає
Десятки літ ще мріяти, творити,
Щоб Ви змогли усе життя своє
В здоров'ї й радості багато літ прожити!

вівторок, 11 квітня 2017 р.

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation) відзначається 11 квітня. Цю пам'ятну дату встановлено за рішенням Організації Об'єднаних Націй 11 квітня тому, що саме в цей день у 1945 році в'язні концтабору Бухенвальд ("Буковий ліс"), довідавшись про наближення американських військ, підняли збройне повстання.

 У таборі в той час знаходилися декілька десятків тисяч ув’язнених із 18 країн Європи. У цьому жахливому місці за дев'ять років побувало близько двохсот п’ятдесяти тисяч людей.

 Згідно з оцінками, близько 50 000 людей загинули в Бухенвальді — переважно євреї та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) військовополонені, цигани та гомосексуалісти. Їх вбивали камінням, різками, топили в гною, кастрували, нівечили, морили голодом. Деяких людей навмисне заражали вірусами задля медичних експериментів.

 Також 11 квітня були звільнені в’язні фашистського концтабору «Дора», 22 квітня звільнені в’язні «Заксенхаузена», 29 квітня – «Дахау», 30 квітня – «Равенсбрюка», потім – «Освенцим» і «Майданек», «Маутхаузен» і «Штутгоф». У 1945 році вийшли на волю 530 тисяч чоловік. Близько 250 тисяч із них були колишні радянські громадяни.

 Громадяни Франції, Нідерландів, Австрії, Бельгії, Польщі, Радянського Союзу (всього 30 країн) склали число у 20 мільйонів людей, що пройшли через тортури таборів, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу. Загальне число загиблих у німецьких таборах перевищувало близько 11 мільйонів. Серед них – сотні тисяч українців.

 Провести точний підрахунок втрат серед дітей та підлітків в період війни неможливо. І час тут не єдина перешкода. Є докази того, що більшість документів та матеріалів фашисти встигли знищити, таким чином замели сліди своїх злодіянь. Все ж – таки встановлено: із кожних чотирьох життів, що забрала війна - одна дитяча. Всього ж в період з 1939 по 1945 роки загинуло понад 2 мільйонів юних громадян різних країн світу. В живих, але з покаліченими тілами і душами, залишилося 8 мільйонів.

 Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в'язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

 Багато «таборів смерті» знаходились на окупованій території Польщі: Треблінка, Бельцек, Собібор, Майданек, Освенціум. Знищення людей в таборах смерті було поставлено на промислову основу.  

Нацистські табори на українських землях:

2 класичні концтабори. До концентраційних таборів на території України належать концтабір у Львові (Янівський) та Києві (Сирецький). Вони зазначені у переліку концентраційних таборів Федерального закону Німеччини стосовно компенсаційних виплат. 
78 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці для євреїв. За суворістю режиму утримання ці табори наближалися до концтаборів. Частина з них знаходилася безпосередньо в ґетто.
7 виправно-трудових таборів
15 таборів примусової праці
304 ґетто
23 пересильні табори
66 гестапівських тюрем. Кількість таких тюрем значно більша, але про це відсутня інформація.
242 табори для військовополонених
 Попри істотні відмінності у призначенні й специфіці функціонування, усі табори стали ланками єдиної системи, в основі якої був сконструйований безупинний конвеєр смерті. Табори на окупованих східних територіях мали найбільш жорстокий характер, що визнають і німецькі дослідники. У всіх таборах на території окупованої України спостерігалася висока смертність, голод, відсутність медичної допомоги, тортури, знущання над в'язнями, масові знищення.

 Щорічно в Україні під час проведення Міжнародного дня визволення в'язнів нацизму проходить низка заходів, в якому бере участь і президент України. У цей день Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли важкий шлях через фашистські табори. Саме в цей день весь світ віддає данину скорботної пам'яті жертвам нацизму із 30-ти країн світу, які загинули в концтаборах за роки війни.

 Після Другої світової війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму. На Міжнародному Нюрнберзькому процесі 1945-1946 років система гітлерівських концентраційних таборів засуджена як військовий злочин та визнана злочином проти людства.

 Сторінки минулого не треба забувати ніколи. Важкий шлях пройшло «покоління війни» - голод, тяжка, виснажлива праця та багато інших випробувань. Ті, що залишилися в живих, сьогодні згадують усі ті роки з болем. Скупа сльоза навертається на очі ветеранів. Біографії цих людей — це справжні уроки мужності для молодого покоління.

«...Люди не повинні забувати скорботні сторінки історії людства» - написала колишній в'язень фашистських концтаборів Малі Фрітцу книзі «Да здравствует жизнь!». 

Вітаємо!

Колегу, Счасливу Марину Михайлівну з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
Девочка и корзина с розами, бабочки
Нехай з тобою буде поряд 
Веселий сміх і ніжний погляд. 
Хороший друг і пісня тиха, 
Що розганяє тугу й лихо.
Очей коханих два озерця, 
Неспокій думки твого серця. 
Хай омине тебе нещастя, 
Живи і мрій, ми ж зичимо щастя!