четвер, 19 грудня 2019 р.
середу, 18 грудня 2019 р.
вівторок, 10 грудня 2019 р.
День прав людини
Загальна декларація прав людини – перший міжнародно-правовий документ, що проголосив основні права і свободи людини. Прийнятий 10 грудня 1948 Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй. Щороку в цей день відповідно до резолюції ГА ООН від 4 грудня 1950 відзначається День прав людини. Декларацію ратифікувала більшість держав світу, в т. ч. Україна. Складається з преамбули та 30 статей. Документ проголосив невід'ємне й обов'язкове дотримання широкого кола громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав людини. Всі 30 статей базуються на визнанні гідності всіх людей, рівності їхніх прав, що є необхідною передумовою свободи, справедливості та загального миру. Декларація проголошує, що права і свободи людини не можуть бути обмежені за ознаками статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних переконань, національного або соціального походження, майнового стану. Серед проголошених прав найважливішими є такі: рівність усіх перед законом, презумпція невинності, недоторканність особи, недопустимість неправомірного втручання в особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність житла, честь і репутацію людини, право на політичну діяльність, працю та захист від безробіття, на власність, відпочинок, освіту, соціальне забезпечення, право виїзду зі своєї країни та безперешкодного повернення до неї, право на свободу переконань і вільне їх поширення. Положення Декларації стали правовою основою для стандартів, прийнятих Радою Європи, та для удосконалення національних правових систем, які гарантують неухильне й послідовне дотримання прав людини. Розділ II Конституції України 1996 зафіксував права, свободи та обов'язки людини і громадянина, які відповідають стандартам декларації та іншим міжнародно-правовим актам. Положення Декларації стали нормами прямої дії для сучасного вітчизняного законодавства.
У сучасному світі права людини стали кваліфікуватися за цілою низкою напрямів. Це особисті права, які передбачають недоторканність особи і житла, власності та конфіденційності листування та права на об’єктивний суд. Соціальні права, які передбачають права на свободу праці, охорону сім’ї та дитинства, захисту батьківських прав, здоров’я і соціальної справедливості. На ряду з цим існують і політичні права, які мають на увазі і свободу совісті, і рівність усіх перед законом, свободу друку і свободу слова, свободу зібрань та право на протест. Є також і економічні права, які мають на увазі свободу розвитку і функціонування промисловості і торгівлі, свободу пересування та розпорядження власністю на свій розсуд. Культурні права включають в себе свободу мистецтв і наук, свободу викладання і право на освіту, а також право на використання у всіх цих процесах своєї рідної мови. Все це узагальнено і взято на озброєння як демократичні цінності. Здавалося б чого ще не вистачає сучасній людині для життя і розвитку? За даними проекту DilovaMova.com, навіть самі просунуті в дотриманні прав і свобод людини країни не можуть похвалитися ідеальними умовами практичної реалізації цих прав для свого рідного суспільства, а що казати про ти країни, де демократичні цінності досить умовне поняття.
Ми бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! Слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але і для наших нащадків.
четвер, 5 грудня 2019 р.
понеділок, 25 листопада 2019 р.
суботу, 23 листопада 2019 р.
День пам'яті жертв голодоморів
Голодомор
Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка...
А це ж було... І ніде правди діти,
Що заподіяли цю смерть більшовики.
Дорослі мерли, старики і діти —
Це геноцид кривавої руки.
Щоб наш народ нескорений здолати,
Що прагнув волі і в борні стояв.
Його рішили в чорнозем загнати,
Щоб голову вже більше не підняв.
Вмирали сім’ї, вимирали села...
Бо все забрали, що народ зростив.
Статистика доволі невесела...
Мільйони більшовицький кат згубив.
А ті, хто вижив, будуть пам’ятати,
Як голодом морили чесний люд.
Бо ж пам’ять у народу не забрати...
Й не знищити, не змити, наче бруд.
Вона передалась нам генетично,
Й живе у нас завжди з маленьких літ.
І буде жити в Україні вічно,
То ж хай про це почує цілий світ!
Надія Красоткіна
четвер, 21 листопада 2019 р.
День Гідности та Свободи
День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). Є наступником свята Дня Свободи, що відзначалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005—2011 роках, поки не було скасоване указом Президента Віктора Януковича. 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначається День гідності та свободи.
вівторок, 12 листопада 2019 р.
неділю, 3 листопада 2019 р.
понеділок, 28 жовтня 2019 р.
Друга світова війна розпочалась 1 вересня 1939 року, а офіційним її завершенням вважають дату 2 вересня 1945 року.
Тією чи іншою мірою в цій війні взяли участь понад 60 країн світу, тоді як кількість жертв за різними оцінками сягає від 50 до 80 мільйонів осіб. Ця війна відома насамперед жахливими злочинами проти людяності та масовими вбивствами. Більше того, саме тоді вперше та єдине в історії людства було застосовано ядерну зброю.
Розпочалась Друга світова війна вторгненням Третього Рейху та Словацької республіки в Польщу, внаслідок чого Велика Британія та Франція 3 вересня оголосили гітлеровській Німеччині війну.
22 червня 1941 року без попередження за підтримки Італії, Угорщини, Румунії та Словаччини Третій Рейх напав на Радянський Союз, з чого почалася війна, яку називають Великою Вітчизняною.
До середини липня німецькі війська захопили Латвійську, Литовську, Білоруську, Молдавську, Естонську та значну частину Української Республік у складі Радянського Союзу.
Після численних завоювань гітлеровської коаліції та просування армії до російського Дону, 19 листопада 1942 Червоній армії вдалося перейти до контрнаступу під Сталінградом, завдавши поразки ворожим військам. Сталінградська битва стала найбільшою наземною битвою за весь період війни.
Після Сталінградської битви почалося визволення України. Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені у грудні 1942 року, а масове визволення українських земель почалося внаслідок Курської битви, що тривала протягом липня - 23 серпня 1943 року.
23 серпня 1943 року війська Степового фронту звільнили Харків.
У вересні 1943 р. радянські війська вийшли до Дніпра, де розгорнулася битва за місто, внаслідок чого ціною величезних людських втрат 6 листопада 1943 року було визволено Київ.
У 1944 році радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України:
- Житомирсько-Бердичівська операція (грудень 1943 р. – січень 1944 р.);
- Корсунь-Шевченківська операція (січень-лютий 1944 рр.);
- Рівненсько-Луцька операція (січень-лютий 1944 рр.);
- Криворізька операція (січень-лютий 1944 рр.);
- Визволення Одеси, Миколаєва (березень-квітень 1944 рр.);
- Визволення Криму (квітень-травень 1944 рр.);
- Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 рр.). 27 липня 1944 р. звільнено Львів;
- Східно-Карпатська операція (вересень-жовтень 1944 рр.);
28 жовтня 1944 року територія України була остаточно визволена від загарбників. Активні дії проти німецьких окупантів вели загони УПА.
8 травня 1945 року німецько-радянська війна (Велика Вітчизняна) завершилась капітуляцією Німеччини, а капітуляцією Японії 2 вересня 1945 завершилась Друга світова війна.
У ході визвольних операцій в Україні загинуло понад 3,5 мільйонів людей, а загалом протягом війни людські втрати в Україні склали понад 10 мільйонів військових і цивільних осіб.
Матеріальні втрати України досягли 1,5 трильйонів українських карбованців. Було зруйновано понад 714 міст, 28 тисяч сіл, понад 16 тисяч промислових підприємств, 18 тисяч медичних закладів і 33 тисяч закладів освіти.
понеділок, 21 жовтня 2019 р.
понеділок, 14 жовтня 2019 р.
Зі святом Покрови та Днем захисника України!
На Покрову в Україні відмічають аж чотири свята! Адже 14 жовтня – це День Покрови Пресвятої Богородиці, День Заснування Української Повстанської армії, День українського козацтва та День захисника України.
Чому всі ці події святкуються в один день? Чи не правильніше було б розподілити їх на інші дні? Це просто неможливо, адже вони поєднані не лише датою. Те, що чотири свята відзначаються саме у цей день – не випадковість, а сплетіння української історії та традицій, які ми продовжуємо підтримувати й сьогодні.
День Покрови Пресвятої Богородиці – це найдавніше свято на 14 жовтня. Воно вважається одним із найбільш шанованих у християнстві та має за собою досить цікаву історію. За легендою, у цей день вороги мали напасти на Константинополь, але у місто прийшла Пресвята Богородиця та вкрила усіх містян покровом свого одягу, захистивши їх від нападників. Навколо міста здійнялась така буря, що вороги навіть не змогли до нього наблизитись. Саме тому у цей день традиційно моляться про захист своєї оселі, своєї родини та рідної землі.
А оскільки українські козаки надзвичайно шанували християнські традиції та вважали Покрову одним з найбільших свят, то і для цих захисників 14 жовтня виявилось визначною датою. Саме у цей день вони святили свою зброю, яку шанували не менше ніж національні традиції.
Християнська віра, шанування традицій та прагнення понад усе захистити рідну землю – саме ці якості були властиві українським повстанцям. Тож 75 років тому вони символічно обрали 14 жовтня датою створення Української Повстанської Армії. Армії, котра боролась за збереження самостійної України і з якої сьогодні беруть приклад наші захисники.
У 2014 році з початком нової російсько-української війни, в Україні не лише зросло число призовників до армії. Утворилась велика кількість добровольчих формувань. До їх лав стали саме ті, у чиїх жилах тече кров козаків та повстанців, сучасні захисники рідної землі. Добровольці, які у сучасному світі все ще не забули про важливість традицій, славу воїнів-предків та обов’язок ставати на захист своєї країни, своєї оселі, своєї родини.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці переросло у чотири визначні для України події, які роз’єднані часом, але поєднані спільним сенсом. Це день захисника. Тієї людини, яка покладає усі свої сили аби захистити найдорожче.
суботу, 5 жовтня 2019 р.
середу, 2 жовтня 2019 р.
неділю, 29 вересня 2019 р.
День пам'яті жертв масових вбивств у Бабиному Яру
Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.
Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".
Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.
У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.
(За матеріалами сайту dilovamova.com)
неділю, 8 вересня 2019 р.
пʼятницю, 6 вересня 2019 р.
вівторок, 3 вересня 2019 р.
понеділок, 2 вересня 2019 р.
четвер, 29 серпня 2019 р.
День пам'яті захисників України
На підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам'яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу у суспільстві Указом Президента України встановлено в Україні День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ ПОЛЕГЛИМ ЗА УКРАЇНУ!
середу, 28 серпня 2019 р.
Вивчення історії України у 2019-2020 н.р.
Шановні колеги розміщуємо посилання на документи для використання у плануванні своєї роботи на 2019 - 2020 навчальний рік.
суботу, 24 серпня 2019 р.
пʼятницю, 23 серпня 2019 р.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ СТАЛІНІЗМУ І НАЦИЗМУ
23 серпня 1939 року у Москві було підписано Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, відомий як пакт Молотова – Ріббентропа. Хоча під цим документом стоять підписи міністрів закордонних справ СРСР та Німеччини, фактично це була домовленість керівників держав, а тому його у багатьох країнах називають пактом Гітлера-Сталіна.
Цей документ зафіксував змову між двома найбільшими тоталітарними режимами історії та відкрив дорогу до розв’язання найкривавішого конфлікту у світовій історії.
Термін дії угоди було визначено в десять років із автоматичним продовженням на п’ять наступних у випадку, якщо жодна зі сторін його завчасно не денонсує.
За цією угодою сторони зобов’язувалися утримуватися від нападу один на одного і дотримуватися нейтралітету у випадку, якщо одна з них ставала об’єктом воєнних дій третьої сторони. Угода забороняла брати участь у міжнародних блоках та союзах, спрямованих проти когось із учасників пакту.
Зважаючи на зміст, до договору можна було б ставитися як до досить ординарного документу. Поруч із ним уклали таємний додатковий протокол, яким встановлювалося розмежування країн Центрально-Східної Європи на сфери німецьких та радянських інтересів. Цей додаток грубо порушував суверенітет і територіальну цілісність низки незалежних держав, а також систему міжнародних угод.
Пакт з його таємним протоколом відкрив шлях Німеччині до воєнної агресії проти Польщі та розв’язання Другої світової війни. По суті ж не лише Німеччина, а й СРСР ініціювали швидкий поділ Польщі й світову війну, бо гарантами безпеки цієї держави виступали Британія та Франція. Саме тому його кваліфікують як злочин проти миру та людяності.
Радянська сфера охоплювала Естонію, Латвію, Фінляндію, Бессарабію та східну частину польської держави (на схід від річок Нарва, Вісла, Сян).
За тиждень після укладання договору – 1 вересня 1939 р. – Німеччина вторглася у Польщу, а 17 вересня 1939 р. на територію Польщі зі сходу увійшли радянські війська (т.з. «визвольний похід РСЧА у Західній Україні та Західній Білорусії»). У цей день СРСР у ноті польському уряду представив вступ радянських військ на територію Польщі як гарантію безпеки українців та білорусів в умовах, коли Польська держава, як було зазначено у ноті, «перестала існувати».
Радянський диктатор Сталін, вочевидь, не прагнув «соборності» України та Білорусії – він дбав про військово-стратегічні інтереси СРСР, а не про майбутнє українців і білорусів. Сталін домагався розширення території й посилення могутності СРСР, прагнув поширення комуністичних ідей на захід. Внутрішніми мотивами Сталіна, вірогідно, були зміцнення особистої влади та поширення її на нові території. Риторика про необхідність визволення братів (українців і білорусів), про єдність України була ширмою експансіоністських планів вищого керівництва СРСР.
Перетин Червоною армією державного кордону Польщі означав фактичний вступ Радянського Союзу у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини.
22 вересня 1939 р. у Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад.
Територіальний поділ Польщі між СРСР і Німеччиною був завершений 28 вересня 1939 р. підписанням договору про дружбу і кордон, що став логічним завершенням таємної угоди, укладеної між Москвою і Берліном 23 серпня 1939 р.
До складу СРСР були включені території Західної України та Західної Білорусії (1939 р.), у подальшому – країни Прибалтики, Бессарабія, Північна Буковина (1940 ).
Наприкінці 1939 р. СРСР здійснив напад на Фінляндію, розв’язавши радянсько-фінську війну 1939–1940 рр., за що був оголошений агресором і виключений з Ліги націй 14 грудня 1939 р.
Таким чином, Радянський Союз з вересня 1939 по червень 1941 року залишався союзником Третього рейху, поставляючи йому необхідні для ведення агресії в Європі сировину та матеріали.
Водночас варто наголосити: міф про те, що сучасні кордони України склалися внаслідок реалізації радянсько-німецького пакту 1939 р., є таким, що не відповідає історичним реаліям.
По-перше, напад Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р. фактично денонсував укладені в серпні – вересні 1939 р. радянсько-німецькі угоди.
По-друге, повоєнні кордони були закладені домовленостями провідних країн Антигітлерівської коаліції у 1945 р. на Ялтинській і Потсдамській конференціях. Так, Ялтинська конференція визнала принцип етнічного кордону між Польщею й Україною (так само як між Польщею та Білорусією, Польщею та Литвою), що стало фундаментальною підставою для встановлення повоєнної лінії кордону між Польщею та УРСР. Лінія майбутнього кордону була підтверджена у підсумковому протоколі, підписаному членами «Великої трійки». Формальне підтвердження закріплення державного кордону міститься у підписаному 16 серпня 1945 р. Договорі між СРСР і Польською Народною Республікою про Радянсько-Польський державний кордон, який набрав чинності 6 лютого 1946 р. Остаточно кордон між СРСР і ПНР склався тільки у 1951 році.
Після розпаду Радянського Союзу, колишній польсько-радянський кордон розділився на кордони між Польщею і країнами, що виникли на місці СРСР – Росією, Україною, Білоруссю та Литвою.
Крім того, слід пам’ятати, що по завершенні війни у липні 1945 р. до УРСР було приєднано землі Закарпатської України.
Отже, ніякого зв’язку між пактом Гітлера-Сталіна та сучасними кордонами України не існує: сучасні західні кордони України почали формуватися під час революційних подій 1917 – 1921 років і остаточно сформувалися в результаті повоєнного облаштування світу 1945–1946 рр. та міжурядових угод між СРСР і ПНР 1951 року на підставі етнічних кордонів.
Докладніше про інші стереотипні упередження можна ознайомитися у довідковому матеріалі «Міфи про пакт Гітлера- Сталіна», що поданий нижче.
Друга світова війна – найкривавіший глобальний конфлікт, в ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. На початку Другої світової війни СРСР та Третій Рейх протягом 21 місяця виступали як союзники, а від 22 червня 1941 вступили у військову конфронтацію, що увійшла в історію як німецько-радянська війна 1941-1945 років. Цей конфлікт, відомий також як «Велика Вітчизняна війна», не є тотожний поняттю Другої світової війни. Війна між Радянським Союзом і нацистською Німеччиною була складовою більш широкого географічно і хронологічно глобального конфлікту, про що раніше дуже часто забувала згадувати радянська історіографія, а тепер – російська пропаганда.
За підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАНУ людські втрати України становлять 8-10 млн. Український вимір Другої світової війни не обмежується участю у війні на боці СРСР. Українці, які були громадянами Польщі, вступили у бій вже в перший день Другої світової війни – 1 вересня 1939 року. У польській армії у 1939 р. воювало 106-112 тисяч (за іншими даними – близько 120 тисяч) українців. Тільки протягом вересня 1939 року у боях з нацистами загинуло близько 8 тисяч українців.
Сотні тисяч українців через зв’язок із підпіллям ОУН та Українською повстанською армією були залучені до спротиву нацистським окупантам.
Український вимір Другої світової війни також не обмежується тільки європейським театром воєнних дій, етнічні українці брали участь у військових діях в складі інших армій учасників антигітлерівської коаліції (американської, канадської та інших).
Європейській парламент своєю Декларацією від 23 вересня 2008 року засудив Пакт Гітлера-Сталіна як такий, що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів та такий, що спричинив масові депортації, убивства й поневолення, які мали місце у зв’язку з актами агресії сталінізму й фашизму і підпадають під категорію військових злочинів і злочинів проти людяності.
За матеріалами Українського інституту національної пам'яті
пʼятницю, 28 червня 2019 р.
суботу, 22 червня 2019 р.
середу, 12 червня 2019 р.
неділю, 9 червня 2019 р.
Вітаємо!
Колегу, Фенсенко Тетяну Василівну з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
Нехай з тобою буде поряд
Веселий сміх і ніжний погляд.
Хороший друг і пісня тиха,
Що розганяє тугу й лихо.
Очей коханих два озерця,
Неспокій думки твого серця.
Хай омине тебе нещастя,
Живи і мрій, бажаєм щастя!
неділю, 19 травня 2019 р.
ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ
Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
19 травня 1938 року була найкривавіша ніч у Києві – у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням.
Офіційно початком Великого терору став оперативний наказ НКВД СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р., затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 р. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.
За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %). Джерело
Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. Цього року він припав на 19 травня.
суботу, 18 травня 2019 р.
День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
1944, 18 травня – комуністична влада розпочала операцію з депортації кримських татар Кримського півострова.
Протягом 18-20 травня людей викидали з домівок і насильно вивозили у віддалені регіони СРСР без права повернення. О 3 годині ранку 18 травня співробітники НКВД, яких до цієї справи було залучено 32 тис, вдиралися в будинки, виділяли на збори від кількох хвилин до півгодини і зганяли людей. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Для перевезення яких було використано 67 ешелонів. За ці дні депортовано понад 180 тис. кримських татар. Джерело
четвер, 9 травня 2019 р.
9 травня Україна відзначає День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Новий зміст цього свята включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого.
Друга світова війна — свідчення прояву патріотизму, великих чеснот воїнів-українців, що боролися проти нацизму. За важких умов панування тоталітарної системи, ціною незчисленних утрат вони змогли захистити свій дім і Батьківщину.
Жива пам’ять про такі події є застереженням для будь-якої країни, наочним аргументом на користь збереження незалежності, громадянського миру, єдності та злагоди у суспільстві, а також запобіжним фактором від можливості повторення подібного сценарію.
У цей день по всій країні традиційно відбувається покладання квітів та вінків до пам’ятників і меморіалів, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса, почесні караули чергуватимуть біля Вічного вогню. Події війни та її жертви зображуються у творах літератури і мистецтва, а також відтворені у музеях, меморіальних комплексах.
середу, 8 травня 2019 р.
День пам’яті та примирення
8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.
Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.
З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.
Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. Після капітуляції прем’єр-міністра Анрі Петена у червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль. Серед них – представники передвоєнної еміграції, наприклад, командир загону Осип Круковський. Були також радянські військовополонені і дезертири з військових частин на німецькій службі. Червоноармієць Василь Порик з Вінничини сформував власний партизанський підрозділ. Канадський пілот Пітер Дмитрук став партизаном після того, як в небі над окупованою країною підбили його літак. Обидва, Порик і Дмитрук, героїчно загинули. Задіяні німцями для боротьби з французькими партизанами українські поліцейські цілими підрозділами переходили на бік сил опору. У 1944 році з них було створено два партизанські батальйони: імені Тараса Шевченка та імені Івана Богуна.
8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.
Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором. ДЖЕРЕЛО
пʼятницю, 3 травня 2019 р.
Вітаємо!
Колегу, Андрущенка Олександра Миколайовича з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
Нехай літа не стануть тягарем,
Нехай душі не вигасне зірниця,
Хай повниться до краю день за днем
Добра і щастя золота криниця.
Нехай життя наснаги додає
Десятки літ ще мріяти, творити,
Щоб Ви змогли усе життя своє
В здоров'ї й радості багато літ прожити!
неділю, 28 квітня 2019 р.
пʼятницю, 26 квітня 2019 р.
Увага! Завдання районного етапу військово-патріотичної гри ДЖУРА
Шановні колеги, розміщуємо для ознайомлення та підготовки учнів до районного етапу завдання ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ГРИ-ВІКТОРИНИ «ВІДУН» 2019
суботу, 20 квітня 2019 р.
Вітаємо!
Колегу, Криворучка Володимира Олександровича з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
Бажаємо миру і світлої долі,
Запалу, енергії, сили доволі.
Творчого вогнику, віри й наснаги,
Щедрості серця, людської поваги.
На довгих стежках Вашої ниви
Будьте завжди Ви здорові й щасливі!
четвер, 11 квітня 2019 р.
вівторок, 26 березня 2019 р.
Вітаємо!
Колегу, Ляпіну Людмилу Антонівну з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
В цей дорогий для серця день,
Бажаєм квітів і пісень!
Від друзів щирих привітань,
Від зірок - здійснення бажань!
Від сонця - світла і тепла,
Щоб доля щедрою була!
І не спинити часу лік,
Нехай щастить весь довгий вік!
понеділок, 11 березня 2019 р.
До уваги вчителів!
Відповідно до наказу МОН України від 21.02.2019 № 236 внесено зміни (формат .pdf) до навчальних програм з історії України для 5-9 та 10-11 закладів загальної середньої освіти.
пʼятницю, 8 березня 2019 р.
середу, 27 лютого 2019 р.
До уваги вчителів історії! Зміни в програмі!
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України (№236 від 21.02.2019) внесено зміни до навчальних програм з історії України для 5-11 класів закладів загальної середньої освіти. Міністерство освіти і науки України надсилає інформаційні матеріали.
середу, 20 лютого 2019 р.
понеділок, 11 лютого 2019 р.
Вітаємо!
Колегу, Гарбуза Володимира Миколайовича з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
Хай радість приходить до вашого дому,
Розвіє негоду, тривоги і втому,
Бажаєм прожити у силі й здоров'ї
Ще многії літа! Щасливої долі!
пʼятницю, 8 лютого 2019 р.
Вітаємо!
Колегу, Лаврову Галину Миколаївну з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ
В житті хай лунають лиш теплі слова,
А серце ніколи від болю не плаче.
І крутиться весело Вам голова
Лише від любові, добра та удачі!
вівторок, 29 січня 2019 р.
День пам'яті Героїв Крут
На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.
Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.
Втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).
Підписатися на:
Дописи (Atom)