Вітаємо з святом Перемоги!

Я чую у ночі осінні,

Я марю крізь синій сніг:

Вростає туге коріння

У землю глевку із ніг.

Стають мої руки віттям,

Верхів’ям чоло стає,

Розкрилося ніжним суцвіттям

Збентежене серце моє.

Вростаю у небо високе,

Де зорі — жовті джмелі,

І чую: пульсують соки

У тіло моє з землі.

Зі мною говорять могили

Устами колишніх людей,

І їх нерозтрачені сили

Пливуть до моїх грудей.

О земле жорстока й мила,

Ковтнула ти їхні дні —

Усе, що вони любили,

Віддай долюбить мені!

Усе, що вони не домріяли

У чорному ґвалті боїв,

Хай клекотом і завіями

Ввірветься в думки мої!

Вслухайтеся, земле і небо,

У рокіт страждань моїх —

Живу не лише за себе,

Я мушу жити й за них.

19.05.1962 Василь Симоненко

Рита Бойко                            

СОЛДАТСЬКА БАЛАДА 

День і ніч гули гармати
І в полях цвіли жита,
Син до матері – солдатик –
В бліндажі писав листа.

Враз «катюша» залпом-знаком
Прогриміла над Дніпром.
І побіг солдат в атаку
З недописаним листом.

У жорстокому двобої
Впав солдат між рідних трав
І вже мертвою рукою
Лист до серця пригортав.

Інша мати поховала
Там бійця, де він поліг,
Де калина процвітала
Біля схрещених доріг... 

Федір Малицький