З ДНЕМ ЗНАНЬ!

О, вчителі, прислухайтесь -
Серпневості пада зоря…
Це вересень мудро дмухає
На сторінки «Букваря».

Уже догасає літо,
Приходить натхнення пора.
Надіями світлими вмита
До школи спішить дітвора!

Сказати я хочу просто,
Знайти б лиш крилатих слів,
Щоб заіскрилися золотом
Усмішки моїх вчителів.

Розумні мої, сивочолі.
А є ще такі молоді.
Та у вас однакові долі
На грішній оцій землі.

Ділити дитячу усмішку
І біль дитячий навпіл.
І душу – кожну росинку – 
Навчати на розмах крил.

Вам платять якийсь там мізер.
В кипінні любові і бід,
Це ви видаєте візи
В дорослий, шалений світ!

Це ви…Цілувати б вам руки....
Вклонятись доземно вам – 
Святим , що пізнали всі муки.
О ні , не богам – вчителям!

Приходить пора для зрілості
Й життя усе нам вертає.
Тож я наберуся сміливості
Вклонитися вам безкрає.

Ця тиша…Хвилини пурхають…
Серпневості впала зоря…
Вже вересень мудро дмухає 
На сторінки «Букваря»!